Історія технології
Історія розвитку гідродинамічних теплогенераторів: від ефекту Ранке до РТГА
Від випадкового відкриття Жоржа Ранке 1931 року до патентованої технології РТГА: як кавітаційні теплогенератори пройшли шлях від випадкового відкриття до українського патенту.
22 серпня 2026 · 7 хв читання
Технологія, на якій побудований РТГА, не з'явилася раптово — вона є результатом майже століття досліджень фізичного явища кавітації та вихрових потоків, які вели інженери й науковці кількох країн незалежно одне від одного.
1931 рік: випадкове відкриття ефекту Ранке
Французький інженер Жорж Ранке досліджував вихрові труби для промислового очищення газу, коли помітив дивну властивість: закручений потік повітря самостійно розділявся на гарячу і холодну фракції без жодних рухомих частин. Він запатентував цей ефект 1931 року, хоча повного фізичного пояснення тоді дати не зміг.
Вихрова труба Гільша: доопрацювання принципу
У 1940-х роках німецький фізик Рудольф Гільш істотно вдосконалив конструкцію вихрової труби Ранке і опублікував перші детальні виміри температурного розділення. Відтоді пристрій відомий у науковій літературі як труба Ранке — Гільша, а самé явище лягло в основу подальших досліджень перетворення механічної енергії обертання на тепло.
Радянський внесок: вода замість повітря
У другій половині XX століття радянський науковець О. Меркулов застосував той самий принцип закрученого потоку не до повітря, а до води. На виході з труби температура рідини помітно зростала — це стало прямим попередником сучасних кавітаційних теплогенераторів, які нагрівають саме рідкий теплоносій, а не газ.
Паралельний шлях у США: диск Ґріґса
Незалежно від європейських досліджень американський інженер Джеймс Ґріґс запатентував у США на початку 1990-х років пристрій для нагріву рідин з дисковим ротором зі спеціальними заглибленнями на поверхні (патент US 5 188 090). Обертання ротора в замкненому корпусі з рідиною створювало кавітаційні мікробульбашки, схлопування яких виділяло тепло — конструктивний принцип, близький до сучасних роторних активаторів.
Українська наукова школа: понад 90 патентів
Паралельно в Україні та Росії велися системні дослідження вихрових і закручених потоків у теплоенергетиці. За даними НАН України, ці роботи захищені більш ніж 90 винаходами й патентами, а понад 100 енергозберігаючих вихрових апаратів було впроваджено на промислових підприємствах — зокрема на заводі «Більшовик» у Києві, Дарницькому шовковому комбінаті, Білоцерківській ТЕЦ та інших об'єктах. Науковий доробок отримав офіційне визнання постановою Президії НАН України від 23.01.2008.
РТГА: наступний крок технології
Саме на цьому науковому фундаменті винахідник Слободянюк А.А. розробив роторний тепло-гідро-активатор — конструкцію, що поєднує принцип кавітації в роторі з газорідинною сумішшю замість чистої води. Технологію офіційно перевірено: Акт теплотехнічних випробувань НАН України від 13.08.2014 підтвердив коефіцієнт перетворення K = 2,77. Розробку захищено патентами України №123039 (2021) та №163207 (2026).
Чому це важливо знати
Ринок кавітаційних теплогенераторів має репутаційну проблему: деякі виробники 1990–2000-х років заявляли про ефективність, що суперечить законам збереження енергії, і це підірвало довіру до всієї технології. РТГА принципово відрізняється підходом — кожна цифра на цьому сайті підтверджена офіційним актом випробувань і зареєстрованим патентом, а не маркетинговою обіцянкою.